Про оскарження податкових рішень та пільги для мобілізованих

0

 



Працівники фіскальної служби області надали правову допомогу платникам податків Виноградова та Виноградівського району. Виїзна зустріч відбулась за участі Юрія Сакалоша – заступника начальника ГУ ДФС у Закарпатській області та Олександра Борсенка – начальника відділу правового супроводження перевірок управління правової роботи ГУ ДФС. Захід проходив у приміщенні ДПІ у Виноградівському районі.

Пропонуємо вашій увазі питання з якими звертались громадяни та відповіді, які вони отримали від фахівців фіскальної служби.

1. Як оскаржується податкове повідомлення – рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків і в які терміни?

Відповідь:

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ). Згідно з п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ). У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.6 ст. 56 ПКУ). У разі порушення платником податків вимог пп. 56.3 і 56.6 ст. 56 ПКУ подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПКУ).

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 ПКУ). Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 ст. 56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 ст. 56 ПКУ (п. 56.9 ст. 56 ПКУ). Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПКУ).

Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

У разі коли останній день строків, зазначених ст. 56 ПКУ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ).

Порядок оскарження в судовому порядку регулюється Кодексом адміністративного судочинства.

2. Чи може платник податків оскаржити в одній скарзі декілька рішень контролюючого органу?

Відповідь:

Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.

3. Чи повинен платник податків повідомляти контролюючий орган про оскарження податкового повідомлення-рішення в суді?

Відповідь:

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПКУ, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З огляду на зазначене, платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Водночас платник податків повинен повідомити контролюючий орган про подання позовної заяви до суду.

4. Чи звільняються мобілізовані підприємці від сплати єдиного податку та ЄСВ за себе?

Відповідь:

Фізичні особи-підприємці, які проходять військову службу в особливий період часткової мобілізації, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку та ЄСВ.

Для цього протягом 10 днів після демобілізації підприємці повинні подати відповідні документи до фіскального органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи.

Такими документами є: заява самозайнятої особи та копія військового квитка або іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, вищезазначені документи подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Після отримання поданих документів контролюючі органи будуть списувати таким платникам податковий борг та заборгованість по сплаті ЄСВ, що виник у них внаслідок форс-мажорних обставин як безнадійний, без нарахування штрафних санкцій та пені.

5. Чи звільняються мобілізовані підприємці від сплати податку на доходи фізичних осіб з найманих працівників?

Відповідь:

Якщо мобілізований підприємець або самозайнята особа має найманих працівників, які продовжують працювати за наймом під час його мобілізації, то він зобов’язаний уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому випадку обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим кодексом.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у зазначеній вище заяві, вказує дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

6. Чи звільняються платники з зони проведення АТО від сплати ЄСВ?

Відповідь:

З 15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII, який має вагоме значення для платників податків, які зареєстровані на території проведення АТО.

Отже, платники ЄСВ, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період АТО, звільняються від своїх обов’язків, зокрема щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, подання звітності тощо.

Разом з тим, Закон № 1669-VII не скасовує обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, а надає можливість платникам ЄСВ на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Умовою для такого звільнення (відстрочення) є заява у довільній формі, яка подається до фіскального органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО та сертифікат Торгово-промислової палати України.

Отже, згідно з вимогами Закону № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» вказані обов’язки мають бути виконані платниками ЄСВ після закінчення АТО у повному обсязі.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов’язків платника ЄСВ в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників ЄСВ, зазначених у п. 9 прим. 3 частини другої розділу VIII Закону № 2464-VI, не застосовуються.

При цьому, якщо платники ЄCВ, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов’язані виконувати всі встановлені Законом № 2464-VI функції.

Відділ комунікацій Головного управління

ДФС у Закарпатській області

Comments

comments

ПОДЕЛИТЬСЯ